Олесь Терещенко: біографія, телевізійні проєкти та пам'ять про ведучого

Олесь Терещенко був українським тележурналістом і телеведучим, якого глядачі знали за випусками ТСН на «1+1» та ефірами на Першому національному. Він помер у 2018 році після боротьби з онкологічним захворюванням.

Ранні роки, родина та початок журналістського шляху

Олесь Терещенко народився 9 січня 1975 року в Донецьку. Його батько, Володимир Тимофійович Терещенко, працював тележурналістом і власним кореспондентом Українського телебачення в Донецькій області. Приклад батька вплинув на вибір професії сина.

Олесь навчався в Донецькій школі журналістики, а потім вступив на факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Він закінчив університет у 1996 році й розпочав роботу на телебаченні.

Дружиною Олеся була Інна Терещенко. У родині росли двоє синів — Іван і Данило.

Робота на каналі «1+1», створення ТСН та події 2004 року

У 1997 році Терещенко співпрацював із командою програми «Післямова» під час підготовки до запуску ТСН. Наступного року він уперше провів випуск новин на «1+1», а згодом очолив міжнародний відділ ТСН.

Під час Помаранчевої революції 2004 року Терещенко разом із колегами відкрито відмовився передавати новини, підготовлені за «темниками», і вести передвиборчий марафон на користь провладного кандидата. Журналісти виступили проти цензури в ефірі. Терещенка називали одним із символів цього опору.

На «1+1» він також створював документальні спецпроєкти «ТСН-особливий погляд». У 2005–2008 роках Терещенко вів і очолював тижневу програму «ТСН. Підсумки».

Проєкти на Першому національному та Суспільному телебаченні

У січні 2009 року Терещенко перейшов на Перший національний. У 2009–2010 роках він вів головні випуски програми «Новини».

З 2010 року він працював у суспільно-політичному ток-шоу «Про головне». Терещенко модерував дискусії про політику, економіку та суспільне життя, а програма стала наступним етапом його роботи на державному телебаченні.

Перехід від Першого національного до «UA:Першого» відбувався в період змін у мовленні каналу. В ефірах Терещенко дотримувався професійних стандартів і прагнув до збалансованої розмови між учасниками дискусій.

Ключові телевізійні програми та посади Олеся Терещенка

Телевізійна робота Терещенка охоплювала новини, документальні спецпроєкти й тижневу аналітичну програму.

Роки	Телевізійний проєкт / посада	Телеканал / Опис діяльності
1997	«Післямова»	«1+1» / Співпраця на старті створення ТСН
1998–2008	«ТСН»	«1+1» / Ведучий випусків новин, керівник міжнародного відділу
Період на «1+1»	«ТСН-особливий погляд»	«1+1» / Авторські документальні спецпроєкти
2005–2008	«ТСН. Підсумки»	«1+1» / Керівник і ведучий підсумкового тижневика
2009–2010	«Новини»	Перший національний / Ведучий головних випусків
З 2010 року	«Про головне»	Перший національний, «UA:Перший» / Ведучий суспільно-політичного ток-шоу

Для «ТСН-особливий погляд» окремий часовий проміжок не зазначався, тому в таблиці його позначено як період роботи Терещенка на «1+1».

Професійні відзнаки та державні нагороди

Роботу Терещенка відзначали професійними преміями й державними нагородами. Частину відзнак він отримав особисто, а «Телетріумф» — разом із командою програми.

2005 – «Заслужений журналіст України»: почесне звання за внесок у журналістику.
2005 – «Людина року»: перемога в галузевій номінації.
2005 – «Телетріумф»: у складі команди «ТСН. Підсумки».
2010 – Почесна грамота Кабміну: за працю та професіоналізм.

Три професійні відзнаки Терещенко отримав у 2005 році, а Почесну грамоту Кабінету Міністрів України — через п’ять років.

Боротьба з хворобою, останні роки та вшанування пам’яті

У 2017–2018 роках Терещенко боровся з онкологічним захворюванням. У серпні 2017 року він відкрито звернувся по допомогу, після чого колеги й медіаспільнота долучилися до збору коштів на його лікування.

Олесь Терещенко помер 12 березня 2018 року в Києві. Йому було 43 роки; причиною смерті стало онкологічне захворювання.

Колеги згадували Терещенка як людину, що трималася професійної гідності, була інтелігентною й залишалася вірною журналістським стандартам. Його поховали на Берковецькому кладовищі в Києві.